Не перестану приходить к Голгофе,
Не перестану думать о Христе –
О Сыне Божьем, Всемогущем Слове,
О Жизни, умиравшей на кресте!
Распято и изранено лишь Тело,
Дух же не сломлен, и Любовь жива.
Ну а Душа? – Душа скорбит смертельно
Под тяжестью всемирного греха.
Презрев насмешки, злобу и проклятья
Собравшейся на зрелище толпы,
Любовь с Небес в распятые объятья
Всех заключила: там и я, и ты…
Всю нашу «праведность»: слепую гордость,
И нераскаянность, и веры нищету,
Бессилье духа, нервов обнаженность –
Испил Господь до дна на том плацу.
На Лобном месте, в день великой Платы,
Свернувшись в свиток, скрылись небеса,
Померкло солнце; в ужасе солдаты…
Уже не слышно слов: «Сойди с креста!».
Отец светов! Как Ты стерпел все это?
Как смог простить нам раны от гвоздей
На Теле Сына? – Тьма не объяла Света,
Творец Вселенной спас Своих детей!
И прозвучало над Голгофой: «Совершилось!».
Теперь подвластен смерти сатана…
Христос воскрес!!! Его служенье изменилось,
С Истинной Пасхи сняты пелена!
Хвалу пою Тебе, о, мой Спаситель,
За путь, открытый нам на Небеса,
За то, что посланный Тобою Утешитель
Очистил разум мне, открыл глаза.
Я преклоняюсь пред Твоей любовью,
И радуюсь я в истине Твоей!
Молю: омой Своей Пречистой Кровью,
Излей Свой Дар и на моих детей.
Спаси кровинушку мою от заблужденья.
Всели страх Божий в их сердца, любовь,
Откройся Духом, сохрани от промедленья,
Ведь и за них Ты пролил Свою Кровь!
Ты дал обетование: «Лишь веруй,
Тогда спасешься ты и весь твой дом!».
Я верую… Господь, умножь мне веру!
Даруй победу в битве со грехом.
Услышь с Небес крик матери молящий,
Крик разума, крик сердца, крик души…
Пошли ответ на зов молитвы страстной,
Помилуй нас, Господь, благослови!
Благослови не отводить взор от Голгофы,
Благослови быть светом в мире тьмы,
Благослови принять Твои глаголы,
Жить, верить и любить, благослови!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Правил фарисейских не приму - Виталий Облаков Вы куплены дорогою ценою; не делайтесь рабами людей.
1 Кор.7:23
У людей ли я ныне шщу благоволения, или у Бога? людям ли угождать стараюсь? Если бы я и поныне угождал людям, то не был бы рабом Христовым.
Гал.1:10
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
